Чому жовтіє листя озимих культур?

Правильне поводження з пожнивними залишками культури-попередника дозволяє уникнути азотної голодовки.

Нинішня тепла осінь стала справжнім порятунком для тих господарств, в яких через дефіцит вологи були вимушені робити пізній посів озимих культур. Відносно високі температури початку листопада дозволили посівам нормально розвинутися, тим паче, що у більшості регіонів України пройшли дощі.

Проте, на деяких полях спостерігається таке негативне явище як пожовтіння рослин. Воно може мати багато причин, але найчастіше, викликано дефіцитом азоту в грунті.

Як відомо, восени рекомендовано помірне внесення азотних добрив - не більше 20-25т загальної потреби культури упродовж усього періоду вегетації. Цього цілком достатньо для того, щоб сходи нормально проросли, розвинулися і упевнено увійшли до зими.

Проте, слід враховувати такий чинник як наявність, об'єм і стан пожнивних залишків культури-попередника. Річ у тому, що майже всюди прийняте закладення соломи в грунт має як свої плюси, так і мінуси.

Дійсно, на наступний сезон більшість елементів живлення в їх складі стануть доступними для кореневої системи рослин. Проте для цього необхідно, щоб сталося якісне розкладання біомаси. Для цього потрібні три основні компоненти: волога, тепло і доступний азот.

Тому в регіонах, де утримується температура повітря +10° С і вище, за наявності вологи в грунті, починається прискорена мінералізація пожнивних залишків. При цьому бактерії, які розкладають залишки, відбирають азот з грунту, виділяючи тепло. З урахуванням рухливості азоту в грунті, цілком імовірно, що рослини озимих культур отримуватимуть його за залишковим принципом. Це може негативно вплинути на стан посівів і у результаті - на фінальну врожайність.

Саме тому украй важливо при прибиранні культури-попередника враховувати наступні моменти:

• Як можна ретельніше подрібнення пожнивних залишків, що прискорить і поліпшить їх розкладання;
• Внесення перед обробкою стерні певної кількості КАС або карбаміду - в нормі 40-50 кг у ф.в.
• Враховувати, що пожнивні залишки деяких культур, наприклад, соняшнику, розкладаються набагато швидше, ніж кукурудзи. Виходячи з цього, можна розрахувати вірогідність виникнення азотного голодування рослин.